▎ DSIP Дослідження
Яка основа дослідження DSIP?
У 1970-х роках спостерігався бум у дослідженнях сну, і вчені прагнули розгадати таємниці регуляції сну. У 1977 році швейцарський хімік Шененберг і його команда випадково виявили DSIP під час вивчення режиму сну кроликів. Це непептид, що складається з дев'яти амінокислот, який виробляється в гіпоталамусі та гіпофізі. У цей період були зроблені значні прориви в пептидній науці. Американський вчений Кастін і голландський вчений де Від запропонували точку зору, згідно з якою пептиди можуть долати гематоенцефалічний бар’єр, заклавши основу для наступних досліджень DSIP. Адже мозок міцно захищений гематоенцефалічним бар'єром, і більшість речовин важко проникнути. Якщо DSIP зможе подолати цей бар’єр, це сильно вплине на його роль у механізмі регуляції сну мозку.
Подальші дослідження виявили, що DSIP існує не лише в певних областях мозку, але й у лімбічній системі у вільній або зв’язаній формах, а також у різноманітних периферичних органах, тканинах і рідинах організму. Наприклад, у гіпофізі він локалізується спільно з різними пептидами та непептидними медіаторами, такими як адренокортикотропний гормон. У секреторних клітинах кишківника та підшлункової залози він співіснує з глюкагоном. Таке широке поширення свідчить про те, що DSIP може мати різноманітні та складні функції. Спочатку DSIP розглядався як пептид сну. З поглибленням досліджень виявилося, що його вплив на організм не обмежується сном. Деякі дослідження показали, що він може відігравати певну роль у реакції на стрес і сприйнятті болю, а також має потенційні характеристики полегшення тривоги та зменшення болю, але ці ефекти все ще потребують перевірки додатковими дослідженнями.
Який механізм дії DSIP?
Регуляція сну і неспання
Вплив на цикл сну та неспання: низка досліджень показала, що DSIP має значний регуляторний вплив на сон та неспання. Наприклад, у дослідженні 35-річному чоловікові, хворому на нарколепсію, неодноразово вводили DSIP, і його оцінювали за допомогою самооцінки, тестів ефективності, багаторазових тестів затримки сну та полісомнографії, що триває цілу ніч. Було виявлено, що DSIP зменшує частоту нападів сну, підвищує денну активність, пильність і працездатність [1] . DSIP стиснув цикл сну та покращив швидкий сон (REM). Результати показують, що ці ефекти викликані DSIP, що посилює циркадний ритм і ультрадіанний ритм. DSIP може сприяти фізіологічним механізмам периферичної підготовки, пов’язаної з початком сну.
Регулювання структури сну: DSIP не тільки впливає на частоту і тривалість сну, але також впливає на структуру сну. Він може покращити швидкий сон, що вказує на його важливу роль у регулюванні різних стадій сну.
Фізіологічні ефекти
Вплив на терморегуляцію, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, больовий поріг і лімфокінову систему: на додаток до сприяння сну в певних умовах у тварин, DSIP має різноманітні фізіологічні ефекти. Наприклад, DSIP може впливати на терморегуляцію, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, больовий поріг і лімфокінову систему [2] . Ці ефекти DSIP залежать від циклу циркадного ритму, і деякі ефекти з’являються перед ознаками нервового або поведінкового сну. Це свідчить про те, що DSIP може ініціювати фізіологічні механізми периферичної підготовки перед початком сну.
Антиоксидантний ефект
Дослідження показали, що підшкірна ін’єкція екзогенного DSIP (100 мкг/кг маси тіла, введена протягом 5 днів поспіль) щурам віком 2-24 місяці може ефективно запобігати окислювальному пошкодженню ліпідів і накопиченню малонового діальдегіду в тканинах і плазмі щурів різного віку [4] . DSIP має потужну антиоксидантну дію, яка досягається за рахунок активації різноманітних ендогенних механізмів антиоксидантного захисту у внутрішньоклітинних та міжклітинних рідинах. DSIP має стимулюючу дію на активність супероксиддисмутази, каталази та церулоплазміну, а також впливає на концентрацію неферментативних антиоксидантів, таких як сечовина та сечова кислота. З фізіологічним старінням організмів механізми антиоксидантного захисту будуть пригнічуватися, тоді як DSIP може підвищити здатність ендогенної системи антиоксидантного захисту в тканинах і крові, головним чином шляхом стимуляції компонентів ферментативної антиоксидантної системи, особливо на пізніх стадіях індивідуального розвитку.
Які програми DSIP?
Лікування безсоння
У дослідженні пацієнтам з безсонням проводили ін’єкційне лікування DSIP. Результати показали, що одна ін’єкція DSIP у дозі 25 нмоль/кг маси тіла перед сном може покращити сон. Повторне введення показало, що структура сну нормалізувалася після чотирьох введень. Повторна ін’єкція вранці, крім збільшення денної активності, все ще мала сильний позитивний вплив на нічний сон, але ефект дозування двічі на день був поганим. У випадках безсоння, викликаного органічними захворюваннями мозку, високі дози DSIP добре реагували [1].
Лікування нарколепсії
35-річному чоловікові, хворому на нарколепсію, під час дослідження неодноразово вводили DSIP. Вплив DSIP на неспання та сон оцінювали за допомогою самооцінки, тестів продуктивності, багаторазових тестів затримки сну та полісомнографії, що тривала цілу ніч. Результати показали, що DSIP зменшив частоту нападів сну, збільшив денну активність, пильність і працездатність. DSIP стиснув час сну та покращив швидкий сон. Результати дослідження вказують на те, що ці ефекти зумовлені DSIP, який підкреслює циркадний ритм і ультрадіанний ритм [1].
Лікування синдромів відміни алкоголю та опіатів
Ефекти клінічного лікування: виходячи з результатів досліджень на тваринах, тобто пряме введення морфіну, алкоголю, пентобарбіталу та DSIP у рекрутингову систему бульборетикулярної формації — середній мозок — таламус може викликати повільний сон і велику кількість веретеноподібних хвиль, і цей ефект можна усунути за допомогою налоксону. Існує припущення, що DSIP має агоністичну дію на опіоїдні рецептори і може бути цінним у лікуванні синдромів відміни [3]. Після внутрішньовенної ін’єкції DSIP для лікування 107 госпіталізованих пацієнтів із симптомами відміни від алкоголю (n = 47) або опіатів (n = 60) клінічні оцінки лікарів і медсестер показали, що у 97% і 87% залежних від опіатів і алкоголю, відповідно, клінічні симптоми та ознаки зникли або значно покращилися після введення DSIP, а полегшення симптомів тривоги було відносно повільним. Залежні від опіатів мали більш тривалу клінічну симптоматику і потребували більшої кількості ін’єкцій DSIP [3].
Для яких пацієнтів DSIP може забезпечити допоміжний ефект?
Пацієнти з розладами сну: DSIP може індукувати та регулювати сон. Пацієнтам із безсонням, у тому числі з труднощами засинання, легким сном і легким пробудженням, це може допомогти покращити якість сну, подовжити час сну та допомогти їм швидше заснути та підтримувати більш стабільний сон. Крім того, для людей, чий ритм сну порушується через часові пояси, позмінну роботу тощо, DSIP також може допомогти налаштувати цикл сну та відновити нормальний режим сну.
Пацієнти із захворюваннями нервової системи: деякі захворювання нервової системи, такі як хвороба Паркінсона та хвороба Альцгеймера, часто супроводжуються розладами сну та ненормальними функціями нервів. Окрім покращення сну, DSIP також може мати певну захисну дію на нервові клітини, допомагаючи полегшити деякі симптоми захворювань нервової системи та покращити якість життя пацієнтів. Наприклад, у пацієнтів із хворобою Паркінсона покращення сну може допомогти зменшити денну втому та рухові розлади.
Пацієнти із захворюваннями, пов’язаними зі стресом: люди, які перебувають у тривалому стресовому стані, наприклад пацієнти з психічними та психологічними захворюваннями, такими як тривожні розлади та депресія, часто мають проблеми зі сном, а їхні тіла перебувають у стані хронічного стресу. DSIP може регулювати реакцію організму на стрес, регулюючи сон, допомагаючи полегшити такі емоційні симптоми, як тривога та депресія, і покращуючи загальний стан пацієнтів. У той же час, для деяких розладів фізичних функцій, спричинених стресом, таких як розлади травлення та зниження імунної функції, DSIP також може відігравати певну допоміжну роль у покращенні, покращуючи сон і регулюючи реакцію на стрес.
Підсумовуючи, DSIP відіграє ключову роль у сфері регуляції сну. Це може ефективно покращити якість сну пацієнтів з безсонням і подовжити час сну. Для пацієнтів з нарколепсією це може зменшити частоту нападів сну та покращити денну активність і пильність.
Про автора
Всі вищезазначені матеріали досліджено, відредаговано та зібрано компанією Cocer Peptides.
Науковий журнал Автор
Шнайдер-Гельмерт Д. є видатним дослідником у галузі розладів сну та пов’язаних з ними методів лікування. його робота була пов’язана з різними престижними установами, такими як Kirschgarten pain clin, pain clin, pain clin kirschgarten, med ctr mariastein, university of amsterdam, psychiatrie klinik kanton aargau, kantonsspital aarau ag (ksa), psychiat clin, psychiat klin konigsfelden, psychiat klin kt aargau та psychiat klin rt aargau. його дослідження в основному зосереджені на нейронауках та неврології, психіатрії, загальній та внутрішній медицині, фармакології та фармації та психології. він зробив значний внесок у розуміння та лікування безсоння та інших розладів, пов’язаних зі сном, з особливим інтересом до впливу dsip (дельта-снуючого пептиду) на сон людини.
Його дослідження досліджували багатофункціональні психофізіологічні властивості Dsip, окрім його ролі в індукуванні природного сну, включаючи його вплив на порушення сну людини та його потенціал у покращенні якості сну у хворих на безсоння. крім того, він досліджував суб'єктивні та об'єктивні показники неспання серед нормальних людей і тих, хто страждає безсонням, а також концепцію безсимптомного безсоння. його роботи були опубліковані в різних академічних журналах, включаючи 'sleep' 'eur neurol' 'experientia' і 'neuropsychobiology' серед інших. Schneider-Helmert D вказано в посиланні на цитування [1].
