Кагрілінтид 10 мг

▎ Структура кагрілінтиду

▎ Дослідження Cagrilintide

Молекулярна фону

Кагрілінтід — це синтетичний ацильований аналог аміліну тривалої дії, що складається з 37 амінокислот з модифікацією C20 жирної двокислоти. Він діє як неселективний агоніст рецепторів аміліну (AMY1R, AMY2R і AMY3R) і рецептора кальцитоніну (CTR). PubChem перераховує Cagrilintide під CID 171397054, з молекулярною формулою C194H312N54O59S2 і молекулярною масою приблизно 4409 г/моль.[7]

Прогрес дослідження

Використовуючи секвенування одноядерної РНК (snRNA-seq), Ludwig et al. побудували транскриптомічний атлас, що містить понад 530 000 клітин із хвостового стовбура мозку щурів, мишей і макак, і поєднав це з просторовою транскриптомікою. Дослідники використовували вплив кагрілінтиду для дослідження популяції нейронів у дорсальному вагусному комплексі (DVC). Вони повідомили про гострі транскрипційні відповіді в нейронах Calcr/Ramp3 area postrema та, після тривалого впливу на щурів, посилили експресію Prlh у нейронах NTS Calcr/Prlh. Подальші експерименти підтвердили роль цих популяцій нейронів у тривалому споживанні їжі та відповідях на вагу тіла, які спостерігалися на моделі щурів. Результати описують міжвидові нейронні ланцюги та транскриптомні відповіді в експериментальних умовах, що використовуються.[2]

Рис. 1: Міжвидовий одноядерний транскриптомний атлас дорсального вагусного комплексу в цитованому дослідженні.[2]
Вихідний малюнок узагальнює дизайн дослідження in vivo на щурах і мишах із ожирінням, викликаних дієтою, нелікованих макак, визначених UMAP нейронних і гліальних популяціях, а також внесок кожної популяції в різні види. Повні визначення груп, номери клітин і аналітичні методи наведені в оригінальній публікації.[2]

Карвас та ін. досліджували внесок підтипів амілінових рецепторів у відповіді на кагрілінтид, використовуючи самців дикого типу та RAMP1/3 нокаутних мишей, яких утримували на дієті з високим вмістом жиру. Протягом 3-тижневого дослідження тварини отримували носій, кальцитонін лосося або кагрілінтид. Автори повідомили про відмінності у вимірюванні маси тіла та споживання їжі між мишами дикого типу та нокаутними мишами RAMP1/3, разом із змінами в сигналізації cFos у дорсальному вагусному комплексі та латеральному парабрахіальному ядрі. Масове секвенування РНК також використовувалося для вивчення моделей експресії генів у вибраних областях мозку. Результати підтвердили участь AMY1R і AMY3R у відповідях на кагрілінтид, які спостерігалися на цій мишачій моделі.[3]

Рис.2. Споживання їжі та вимірювання маси тіла використовувалися для вибору дози кагрілінтиду у мишей дикого типу, яких годували з високим вмістом жиру, у цитованому дослідженні.[3]
Вихідна цифра порівнює добове та щотижневе споживання їжі, добову масу тіла та кумулятивну зміну маси тіла в досліджуваних групах транспортного засобу та кагрілінтиду. Розміри груп, дози, статистичні методи та повні експериментальні процедури описані в оригінальній публікації.[3]

Петерсен та ін. використовували модель ожиріння, спричиненого дієтою, у самців щурів для порівняння кагрілінтиду та GLP-3 окремо та в комбінації разом із відповідними комбінаціями порівняльних доз, що містять семаглутид або GLP-2. Дослідники вимірювали масу тіла, споживання їжі, масу жирової тканини, циркулюючі метаболічні маркери, протеоміку плазми та транскриптомні реакції мозку. Вони повідомили про більші зміни у масі тіла та споживанні їжі при застосуванні комбінації кагрілінтид-GLP-3, ніж при еквімолярній монотерапії в умовах дослідження, разом із відмінностями в холестерині, тригліцеридах, інсуліні, білках плазми та програмах генів центральних нейронів. Оскільки це було комбіноване дослідження, отримані результати не слід приписувати лише кагрілінтиду.[4]

Vera Wulfmeyer та її колеги використали модель ниркових канальців ex vivo 20 самців щурів Zucker Diabetic Fatty (ZDF), включно з худими контрольними тваринами та тваринами з ожирінням, щоб дослідити ниркову сигналізацію, пов’язану з кагрілінтидом. Фракції кортикальних і медулярних канальців піддавалися дії носія, кагрілінтиду або кальцитоніну лосося після інгібування фосфодіестерази, і вимірювали внутрішньоклітинний цАМФ. Автори повідомили про зміни фосфорилювання за участю транспортерів іонів, таких як NKCC2 і NCC, у здорових канальцях щурів і значне збільшення цАМФ у кортикальних канальцях у щурів ZDF з діабетом після впливу кагрілінтиду, тоді як здорові щури не показали такої ж відповіді цАМФ. Публікація є анотацією до конференції, яка описує попередні висновки ex vivo, а фосфопротеомні аналізи, як повідомляється, тривають на момент публікації.[5]

Цао та ін. використовували підходи кріоелектронної мікроскопії та молекулярної динаміки для характеристики кагрілінтиду, зв’язаного з активними комплексами AMY1R, AMY2R, AMY3R та CTR. Автори повідомили про аміліноподібний режим зв'язування разом із специфічною для рецептора конформаційною динамікою в рецепторах сімейства кальцитоніну [6]. Гу та ін. незалежно визначили кріо-ЕМ структури кагрілінтиду, зв’язаного з AMY1R і CTR, і описали молекулярні контакти, пов’язані з неселективною активацією Gs-зв’язаного рецептора. Ці структурні дослідження визначають взаємодію пептид-рецептор в експериментальних умовах і самі по собі не встановлюють клінічну ефективність або безпеку.[1]

Рис.3. Вирівнювання амінокислотної послідовності та кріо-ЕМ-структури кагрілінтиду, зв’язаного з рецепторами аміліну та рецептором кальцитоніну, у цитованому структурному дослідженні.[6]
На вихідному малюнку показано послідовність кагрілінтиду та модифікацію ліпідів разом із активними Gs-зв’язаними комплексами AMY1R, AMY2R, AMY3R та CTR. Структурне вирівнювання та рецепторні компоненти представлені згідно з повідомленнями авторів дослідження.[6]

Обмеження дослідження

Дослідження, підсумовані вище, використовують різні доклінічні та аналітичні системи, включаючи моделі гризунів, ниркові канальці ex vivo, транскриптомне профілювання та очищені рецепторні комплекси. Результати цих систем не є взаємозамінними. Дослідження cagrilintide-GLP-3 оцінювало комбінацію, і тому не можна визначити незалежний внесок cagrilintide у кожен зареєстрований результат.[4] Дослідження в нирках було опубліковано як тези до конференції з попередніми результатами ex vivo і не оцінювало довгострокове накопичення в нирках, клінічну безпеку або наслідки для нирок людини.[5]

Кагрілінтид є модифікованим аналогом аміліну, тоді як нативний амілін відомий своєю схильністю до агрегації за деяких біологічних умов. Структурна модифікація кагрілінтиду була розроблена частково для зменшення фібриляції, але наведені тут дослідження не встановлюють довгострокову безпеку, фармакокінетику чи клінічну ефективність дослідницького матеріалу, наданого незалежно. Інтерпретація повинна залишатися прив’язаною до точної молекулярної форми, експериментальної моделі та умов дослідження, про які йдеться в кожній публікації [1,5,6].

COCER Peptides представляє Cagrilintide виключно для лабораторних досліджень і аналітичного використання. Він не призначений для використання людиною чи ветеринарією. Цей матеріал COCER Peptides не є схваленим FDA лікарським засобом. Дослідження, описане вище, узагальнює результати, наведені в публікаціях третіх сторін, і не є заявою про клінічну ефективність, безпеку, діагностику, лікування, профілактику чи інструкцію із застосування.

▎ Релевантні цитати

Список літератури

[1] Gu Y, Yuan Q, Li X та ін. Структурне та механістичне розуміння подвійної активації кагрілінтиду в рецепторах аміліну та кальцитоніну [J]. Acta Pharmacologica Sinica, 2026, 47 (1): 162-172.

DOI:10.1038/s41401-025-01635-2.

[2] Ludwig MQ, Coester B, Gordian D та ін. Міжвидовий атлас дорсального вагусного комплексу розкриває нейронні медіатори впливу кагрілінтиду на енергетичний баланс [J]. Nature Diabetes, 2026, 8 (6): 1350-1367.

DOI:10.1038/s42255-026-01539-3.

[3] Карвас А.О., Лойтхардт А., Кулка П. та ін. Кагрілінтид знижує масу тіла через амілінові рецептори мозку 1 і 3 [J]. eBioMedicine, 2025, 118: 105836.

DOI:10.1016/j.ebiom.2025.105836.

[4] Petersen J, Merrild C, Holm SK та ін. Комбінована терапія кагрілінтидом і GLP-3 покращує втрату ваги та метаболічні результати у самців щурів із ожирінням [J]. Nature Diabetes, 2026.

DOI:10.1038/s42255-026-01603-y.

[5] Вульфмайер В, Біллінг А, Бхаяна С та ін. #2426 Дослідження механізму дії кагрілінтиду в нирках [J]. Нефрологія Діаліз Трансплантація, 2025,40(Додаток_3):gfaf116.1902.

DOI:10.1093/ndt/gfaf116.1902.

[6] Cao J, Belousoff MJ, Johnson RM та ін. Структурні та динамічні особливості зв'язування кагрілінтиду з рецепторами кальцитоніну та аміліну [J]. Nature Communications, 2025, 16:3388.

DOI:10.1038/s41467-025-58680-y.
[7] NCBI PubChem. Кагрілінтід. PubChem CID 171397054.

УСІ ПРОДУКТИ, СТАТТІ, ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ, ОПИС ПРОДУКЦІЇ ТА ІНША ІНФОРМАЦІЯ, РОЗМІЩЕНА НА ЦЬОМУ ВЕБ-САЙТІ, ПРИЗНАЧЕНА ВИКЛЮЧНО ДЛЯ ЗАКОННИХ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА НАВЧАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ.

Продукти, пропоновані компанією Cocer Peptides, призначені виключно для in vitro та лабораторних досліджень і НЕ призначені для використання людьми чи ветеринарами, споживання людиною, клінічного використання, діагностичного використання, терапевтичного використання, приготування сумішей, самостійного введення, ін’єкцій або будь-якої іншої форми введення людям або тваринам. Ці продукти не призначені для діагностики, лікування, лікування, пом’якшення або запобігання будь-якій хворобі або медичному стану, а також вони не призначені для впливу на структуру або функції організму людини чи тварини. Якщо прямо не зазначено інше, продукти, пропоновані на цьому веб-сайті, не були оцінені та не схвалені Управлінням з контролю за продуктами та ліками США (FDA) для використання людьми чи ветеринарами. Будь-які посилання на опубліковані дослідження, біохімічні шляхи, молекулярні механізми або експериментальні результати надаються виключно для наукового обговорення та дослідницьких цілей і не є медичними порадами, терапевтичними заявами, рекомендаціями щодо дозування чи інструкціями із застосування. Покупці несуть одноосібну відповідальність за те, щоб всі продукти придбавали, обробляли, зберігали, використовували та утилізували відповідно до чинних законів, правил, інституційних вимог і стандартів лабораторної безпеки.