Кіспептин 10 мг

▎ кіспептину Структура

▎ Kisspeptin Research

Молекулярна фону

Кіспептин-10 (KP-10) є С-кінцевим фрагментом із 10 амінокислот попередника кіспептину, отриманого з KISS1. Його амінокислотна послідовність Tyr-Asn-Trp-Asn-Ser-Phe-Gly-Leu-Arg-Phe-NH2 (YNWNSFGLRF-NH2), і він зв’язує G-білковий рецептор KISS1R. PubChem перераховує людський Kisspeptin-10 під CID 25240297, з молекулярною формулою C63H83N17O14 і молекулярною масою приблизно 1302,4 г/моль [1,8].

Прогрес дослідження
Zhangsong Wu та його колеги визначили кріо-ЕМ структури комплексів KISS1R-Gq і KISS1R-Gi, пов’язаних із синтетичним агоністом TAK448, разом із комплексом KISS1R-Gq, зв’язаним з ендогенним KP54. Функціональні аналізи в тому ж дослідженні показали, що KISS1R може з’єднуватися з шляхом Gi/o на додаток до встановленого шляху Gq/11. Автори повідомили про структурні відмінності в позаклітинних і внутрішньоклітинних петлях рецепторів і в інтерфейсі Gα-субодиниці, які можуть сприяти селективності сполучення G-білка. Це структурне дослідження використовувало KP54 і TAK448, а не KP-10 як зв'язані ліганди.[2]

Рис.1. Кріо-ЕМ структури білкових комплексів KISS1R-G, про які повідомлялося з TAK448 і KP54 у цитованому дослідженні.[2]

(A) Схематичне зображення сполучення G-білка KISS1R, дослідженого в дослідженні джерела. (B) Аналізи дисоціації G-білка NanoBiT для вказаних членів G-білка після впливу TAK448. (CH) Cryo-EM моделі та карти комплексів TAK448-KISS1R-Gq, TAK448-KISS1R-Gi та KP54-KISS1R-Gq. Експериментальні умови та статистичні подробиці наведені в оригінальній публікації.[2]

Дженні Кларксон і Аллан Гербісон вивчали постнатальний розвиток популяцій нейронів кіспептину та їх проекції на нейрони GnRH у мишей. Використовуючи антисироватку, отриману проти мишачого кіспептину-10, вони ідентифікували імунореактивні популяції кіспептину в передньовентральній перивентрикулярній/преоптичній перивентрикулярній області, дорсомедіальному гіпоталамусі та дугоподібному ядрі. Автори повідомили про помітну домінантну різницю між жінками в кількості нейронів кіспептину AVPV/PeN і спостерігали близьке розташування між волокнами кіспептину та тілами нейронних клітин GnRH, що виникають під час постнатального розвитку. Ця робота характеризувала експресію та розвиток ендогенних нейронів, а не вплив зовнішнього матеріалу KP-10.[3]

Alexander S. Kauffman і його колеги використовували дорослих мишей дикого типу (WT) і GPR54/KISS1R нокаутних (KO) мишей, щоб дослідити роль передачі сигналів через кіспептин-рецептор у статевій диморфній поведінці та нейронному розвитку. Чоловіки та жінки GPR54 KO із заміною гормону зберігали типову для статі копулятивну поведінку, тоді як відмінності спостерігалися в перевагах нюхового партнера та в кількох статево диморфних нервових рисах. Автори прийшли до висновку, що передача сигналів GPR54 не потрібна для копулятивної поведінки дорослої людини в умовах заміни гормонів, але бере участь у розвитку вибраних ознак статевої диморфії.[4]

Рис.2. Імунореактивність GnRH-нейрона Fos і вимірювання ЛГ в плазмі, про які повідомлялося після інтрацеребровентрикулярного впливу кіспептину на самців мишей WT і GPR54 KO.[4]

*p <0,05 порівняно з групою WT, яка отримувала розчинник, як повідомлялося в оригінальному дослідженні.[4]

Оскар Гонсалес-Флорес і його колеги досліджували інтрацеребровентрикулярну експозицію кісспептину у щурів з оваріектомією, які отримували естрадіол бензоат. Автори виміряли коефіцієнт лордозу та інтенсивність рефлексу лордозу, а потім використали антагоніст KISS1R Kiss-234, антагоніст рецептора прогестерону RU486 та антид антагоніста рецептора GnRH-1, щоб дослідити участь рецептора. Експозиція кіспептину була пов’язана з більш високими вимірюваннями лордозу в моделі щурів, тоді як попереднє лікування антагоністом зменшувало відповідь у вибрані моменти часу. Результати підтвердили участь KISS1R, рецепторів прогестерону та рецепторів GnRH в умовах дослідження.[5]

Рис.3. Повідомлялося про вимірювання лордозу після впливу кіспептину з або без антагоніста KISS1R Kiss-234 у щурів з оваріектомією.[5]

У вихідному дослідженні порівнювали кіспептин і контрольну групи та оцінювали вплив попереднього лікування Kiss-234 на коефіцієнт лордозу та інтенсивність рефлексу лордозу. Розміри груп, досліджувані дози, часові точки та статистичні порівняння наведені в оригінальній публікації.[5]

Suvi T. Ruohonen та його колеги створили мишей із селективною до ооцитів делецією Gpr54/Kiss1r шляхом схрещування лінії Gdf9-Cre з лінією Gpr54 LoxP. Отримані OoGpr54-/- миші піддалися фенотиповому, гістологічному, гормональному та молекулярному аналізу протягом кількох постнатальних віків. Автори повідомили про нормальний початок статевого дозрівання, але прогресуючу овуляційну недостатність з віком, включаючи гістологічні зміни та змінені профілі експресії генів яєчників. Оскільки в цьому дослідженні використовувалося видалення рецептора, а не введення пептиду кіспептину, його висновки стосуються біологічної ролі сигналізації яєчників KISS1R і не є прямим дослідженням впливу KP-10.[6]

рис.4. Повідомлялося про прогресуючі овуляторні зміни у мишей із селективною до ооцитів делецією Gpr54/Kiss1r.[6]

Панелі (AF) демонструють репрезентативну гістологію яєчників від контрольних мишей і мишей OoGpr54−/− у вказаному віці. Панель (G) узагальнює частку OoGpr54−/− самок без жовтих тіл, панель (H) представляє вибрані результати секвенування РНК, а панель (I) показує вимірювання естрального циклу. Розміри груп і статистичні методи наведені в оригінальній публікації.[6]

Обмеження дослідження

Дослідження, наведені вище, не оцінюють однакову молекулярну форму кіспептину. Попередник KISS1 може бути перероблений у кілька біоактивних пептидів, включаючи KP54, KP14, KP13 і KP10, які мають той самий C-кінцевий декапептид, але відрізняються довжиною та фармакокінетичною поведінкою. У дослідженні Wu використовувалися KP54 і TAK448, тоді як інші цитовані роботи досліджували передачу сигналів ендогенного кіспептину, моделі нокауту рецепторів або препарати кіспептину, які не були розроблені як пряме порівняння комерційного дослідницького матеріалу KP-10 [2,3,4,6,7].

KISS1R — це білково-зв’язаний рецептор класу AG і найбільш відомий завдяки передачі сигналів Gq/11, хоча нещодавні структурні та функціональні дослідження також підтверджують зв’язок із Gi/o за конкретних експериментальних умов.[2] Відмінності в ізоформі пептиду, експресії рецептора, виді, тканинному контексті, шляху впливу та плані експерименту можуть впливати на спостережувану відповідь. Таким чином, результати моделей мишей і щурів повинні залишатися прив’язаними до точного пептиду, моделі рецептора та експериментальних умов, описаних у кожній публікації [2,7].

COCER Peptides представляє Kisspeptin-10 виключно для лабораторних досліджень і аналітичного використання. Він не призначений для використання людиною чи ветеринарією. Дослідження, описане вище, узагальнює результати, наведені в публікаціях третіх сторін, і не є заявою про клінічну ефективність, безпеку, діагностику, лікування, профілактику чи інструкцію із застосування.

▎ Релевантні цитати

Список літератури

[1] Се Q, Kang Y, Zhang C та ін. Роль кіспептину в контролі гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі та репродукції [J]. Кордони в ендокринології, 2022, 13:925206.

DOI:10.3389/fendo.2022.925206.

[2] Wu Z, Chen G, Qiu C та ін. Структурна основа для розпізнавання ліганду та селективності підтипу білка G рецептора кіспептину [J]. Досягнення науки, 2024, 10 (33): eadn7771.

DOI:10.1126/sciadv.adn7771.

[3] Clarkson J, Herbison A E. Постнатальний розвиток нейронів кіспептину в гіпоталамусі миші; статевий диморфізм і проекції на нейрони гонадотропін-рилізинг гормону [J]. Ендокринологія, 2006, 147 (12): 5817-5825.

DOI:https://doi.org/10.1210/en.2006-0787

[4] Kauffman AS, Park JH, McPhie-Lalmansingh AA та ін. Рецептор кіспептину GPR54 необхідний для статевої диференціації мозку та поведінки [J]. Journal of Neuroscience, 2007, 27 (33): 8826-8835.

DOI:10.1523/JNEUROSCI.2099-07.2007.

[5] González-Flores O, Domínguez-Ordóñez R, Delgado-Macuil RJ та ін. Участь кіспептину, прогестерону та рецепторів GnRH у поведінці лордозу, індукованого кіспептином [J]. Фізіологія та поведінка, 2024, 283:114609.

DOI:10.1016/j.physbeh.2024.114609.

[6] Ruohonen ST, Gaytan F, Usseglio Gaudi A та ін. Селективна втрата сигналізації кіспептину в ооцитах спричиняє прогресуючу передчасну овуляційну недостатність [J]. Відтворення людини, 2022, 37 (4): 806-821.

DOI:10.1093/humrep/deab287.

[7] Чакраборті А. П., Банерджі А. А. Ізоформи кіспептину: універсальні гравці у відтворенні та за його межами [J]. Журнал молекулярної ендокринології, 2025, 75 (1): e250001.

DOI:10.1530/jme-25-0001.

[8] NCBI PubChem. Kisspeptin-10, PubChem CID 25240297.

УСІ ПРОДУКТИ, СТАТТІ, ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ, ОПИС ПРОДУКЦІЇ ТА ІНША ІНФОРМАЦІЯ, РОЗМІЩЕНА НА ЦЬОМУ ВЕБ-САЙТІ, ПРИЗНАЧЕНА ВИКЛЮЧНО ДЛЯ ЗАКОННИХ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА НАВЧАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ.

Продукти, пропоновані компанією Cocer Peptides, призначені виключно для in vitro та лабораторних досліджень і НЕ призначені для використання людьми чи ветеринарами, споживання людиною, клінічного використання, діагностичного використання, терапевтичного використання, приготування сумішей, самостійного введення, ін’єкцій або будь-якої іншої форми введення людям або тваринам. Ці продукти не призначені для діагностики, лікування, лікування, пом’якшення або запобігання будь-якій хворобі або медичному стану, а також вони не призначені для впливу на структуру або функції організму людини чи тварини. Якщо прямо не зазначено інше, продукти, пропоновані на цьому веб-сайті, не були оцінені та не схвалені Управлінням з контролю за продуктами та ліками США (FDA) для використання людьми чи ветеринарами. Будь-які посилання на опубліковані дослідження, біохімічні шляхи, молекулярні механізми або експериментальні результати надаються виключно для наукового обговорення та дослідницьких цілей і не є медичними порадами, терапевтичними заявами, рекомендаціями щодо дозування чи інструкціями із застосування. Покупці несуть одноосібну відповідальність за те, щоб всі продукти придбавали, обробляли, зберігали, використовували та утилізували відповідно до чинних законів, правил, інституційних вимог і стандартів лабораторної безпеки.