|
1 комплект (10 флаконів)
| кількість: | |
|---|---|
▎ Vesugen Research
Молекулярна фону
Vesugen — це торгове позначення, яке використовується в опублікованій літературі для синтетичного трипептиду Lys-Glu-Asp (KED). PubChem перераховує лізил-глутаміл-аспарагінову кислоту під CID 87571363 з послідовністю KED, молекулярною формулою C15H26N4O8 і молекулярною масою приблизно 390,39 г/моль. Опубліковані дослідження досліджували KED у клітинних культурах, тваринах і системах молекулярного моделювання; результати залишаються специфічними для експериментальних умов, у яких вони були отримані.[9]
Прогрес дослідження
В.Х. Хавінсон і його колеги досліджували Весуген і пептид D-7 в культурах тканиноспецифічних клітин, отриманих від молодих і старих тварин, і в дисоційованих культурах ендотеліальних клітин судин. Автори повідомили про збільшення експресії асоційованого з проліферацією білка Ki-67 після впливу пептиду. Аналіз молекулярного докінгу також використовувався для моделювання можливої взаємодії Vesugen і D-7 з промоторною областю гена MKI67. У обчислювальній моделі обидва пептиди зв’язувалися з послідовністю CATC у межах зазначеної області основного промотора. Оскільки цей компонент дослідження базувався на молекулярному докінгу, він підтримує запропоновану модель взаємодії, а не пряму експериментальну демонстрацію зв’язування пептиду з геномною ДНК у клітинах.[2]
Володимир Хавінсон і його колеги досліджували пептиди KED і EDR на моделі миші 5xFAD і в пов'язаних нейронних експериментах. KED вводили внутрішньочеревно мишам 5xFAD у віці від 2 до 4 місяців згідно з протоколом дослідження. Автори повідомили, що KED мав тенденцію до збільшення нейропластичності гіпокампа, і що KED і EDR були пов'язані зі збереженням вимірювань дендритних хребтів в експериментальній моделі. Молекулярне моделювання та докінг пептид-ДНК використовувалися для дослідження можливих залежних від послідовності взаємодій як запропонованого механізму. Ці спостереження були згенеровані на моделі генетично модифікованої миші та обчислювальних системах і не встановлюють вплив на людей.[3]
Рис.1. Вимірювання довготривалої потенціації гіпокампу, повідомлені у мишей дикого типу та 5xFAD, які піддавалися впливу фізіологічного розчину, EDR або KED у цитованому дослідженні.[3]
Вихідний малюнок показує часовий хід нахилу fEPSP до та після індукції LTP та відносний нахил fEPSP, який використовується для оцінки пластичності. Визначення груп, статистичний аналіз і повні умови експерименту наведені в оригінальній публікації.[3]
Н. І. Чалісова з колегами вивчала Lys-Glu-Asp в органотипових культурах тканин нейроімуноендокринної системи та на моделі асоціативного навчання медоносної бджоли. В експериментах з культурою тканини автори повідомили про зміни в маркерах, пов’язаних з проліферацією та апоптозом, включаючи більш високий рівень Ki-67 і нижчий р53 у культурах шишковидної залози, а також зміни в експресії CD5 і CD68. Величина деяких відповідей відрізнялася між культурами, отриманими від молодших і старших тварин. Видання також повідомило про зміни в показниках асоціативного навчання медоносних бджіл. Ці результати описують органотипову культуру та моделі поведінки безхребетних, а не клінічні результати.[1]
Н. С. Лінькова з колегами досліджували клітинний склад лімфоїдної тканини епіфіза в органотиповій культурі та порівнювали кілька коротких пептидів. Автори повідомили, що Вілон і Епіталон впливають на диференціювання окремих популяцій лімфоцитів, тоді як трипептид Весуген не змінює здатність до диференціації імунних клітин шишкоподібної залози, але асоціюється зі збільшенням проліферативного потенціалу. Таким чином, дослідження повідомило про реакцію, пов’язану з проліферацією, для Vesugen без демонстрації тих самих ефектів диференціації, що спостерігаються з пептидами порівняння.[4]
Н. А. Красковська та її колеги використовували первинні нейрони гіпокампу миші, які зазнали синаптотоксичних станів, пов'язаних з амілоїдом, як модель in vitro. При концентрації, зазначеній у публікації, EDR асоціювався зі збільшенням кількості грибоподібних шипів на 71%, тоді як KED асоціювався зі збільшенням приблизно на 20% порівняно з умовою моделі. Ці вимірювання були отримані в культивованих мишачих нейронах і повинні залишатися обмеженими експериментальною системою in vitro, описаною авторами.[5]
Л. С. Козіна з колегами оцінили короткі регуляторні пептиди пінеалон, везуген, вілон і епіталон у кількох модельних системах in vitro. Автори повідомили, що пептиди не продемонстрували прямої антиоксидантної активності у використаних аналізах, але змінили вимірювання перекисного окислення ліпідів у препаратах ліпопротеїнів людини та підвищили стабільність мембрани еритроцитів проти осмотичного гемолізу. Вони також повідомили про зміни у внутрішньоклітинних вимірюваннях реактивних форм кисню та життєздатності нейронних клітин із специфічними для пептидів відмінностями в тестованих системах. Робота була проведена in vitro і не встановила фармакології або клінічних ефектів in vivo.[6]
Олена Сахенберг і її колеги використали систему трансдиференціації in vitro, яка поєднує мікроРНК, фактори транскрипції та малі молекули для генерації індукованих нейрональних клітин із мезенхімальних стовбурових клітин плоду. KED, EDR і AEDG були оцінені на пізнішому етапі процесу. Автори повідомили, що AEDG і KED були пов'язані зі зниженням експресії p21 на 15% і зниженням активності бета-галактозидази в 1,51-2,4 раза в умовах дослідження. Пептиди істотно не змінили експресію TUj-1 або LaminB1. Ці результати були отримані на моделі диференціації in vitro.[7]
Рис.2. Морфологія клітини після впливу коротких пептидів під час експерименту з трансдиференціації нейронів in vitro.[7]
Вихідний малюнок показує репрезентативні фазово-контрастні мікроскопічні зображення індукованих нейронних клітин у контрольному стані та після впливу AEDG, EDR або KED. Повні умови культивування та аналітичні методи описані в оригінальній публікації.[7]
Серхіо Капуті та його колеги досліджували AED, KED, KE, AEDG та суміш чотирьох пептидів у стовбурових клітинах періодонтальної зв’язки людини, культивованих у базальних та нейроіндуктивних умовах. Використовуючи імунофлуоресценцію та вестерн-блот аналіз, автори повідомили про вищу експресію GAP43 і Nestin у вибраних умовах KED і пептидної суміші. Вимірювання MTT також показали залежні від пептиду та часу відмінності в клітинній проліферації. Ці результати були отримані на культивованих людських стовбурових клітинах і представляють in vitro результати, пов’язані з диференціацією, а не докази неврологічних ефектів у людей.[8]
Рис.3. Вимірювання проліферації MTT у стовбурових клітинах періодонтальної зв’язки людини, які піддалися впливу AEDG, KE, AED, KED або суміші пептидів.[8]
Вихідна цифра порівнює вимірювання оптичної щільності через 24, 48 і 72 години та після 1 тижня культивування. Статистичні порівняння та повні умови культивування наведено в оригінальній публікації.[8]
Обмеження дослідження
Докази, узагальнені вище, переважно базуються на органотипових культурах, первинних нейронних культурах, системах стовбурових клітин, тваринних моделях і аналізах молекулярного докінгу. Ці підходи стосуються різних експериментальних питань і не є взаємозамінними. Зокрема, молекулярний докінг KED з промотором MKI67 є обчислювальною моделлю і сам по собі не демонструє прямого геномного зв’язування або залучення мішені в живі клітини.[2] Цитовані дослідження також не встановлюють фармакокінетичний профіль, системну біодоступність, довготривалу безпеку або клінічну ефективність Vesugen/KED у людей.
Іншим обмеженням є концентрація доказів у дослідницьких групах, що збігаються, і обмежене незалежне відтворення запропонованих механізмів пептиду-біорегулятора. KED також викликав різні відповіді на типи клітин: наприклад, Vesugen збільшив проліферативний потенціал, не змінюючи диференціювання імунних клітин у культурах шишкоподібної залози, тоді як інші дослідження повідомляли про зміни маркерів нейронів або стовбурових клітин [4,7,8]. Тому інтерпретація повинна залишатися прив’язаною до точної ідентичності пептиду, моделі, концентрації та кінцевої точки, про які повідомляється в кожній публікації.
COCER Peptides представляє Vesugen (KED) виключно для лабораторних досліджень і аналітичного використання. Він не призначений для використання людиною чи ветеринарією. Цей матеріал не представлений як схвалений FDA лікарський продукт, ліки, дієтичні добавки, медичні пристрої або ветеринарні продукти. Дослідження, описане вище, узагальнює результати, наведені в публікаціях третіх сторін, і не є заявою про клінічну ефективність, безпеку, діагностику, лікування, профілактику чи інструкцію із застосування.
