GHK CU 50 мг

▎ Структура GHK CU

▎ Молекулярний фон

GHK (гліцил-L-гістидил-L-лізин) є трипептидом, що складається з гліцину (Gly), гістидину (His) і лізину (Lys). Послідовність, що містить гістидин, може координувати іони двовалентної міді (Cu⊃2;⁺), створюючи асоційовані з міддю види GHK, які зазвичай описуються в літературі як GHK-Cu. PubChem містить більше одного запису, пов’язаного з термінами 'GHK-Cu' і 'трипептид міді', що відображає відмінності в стехіометрії осадів, стані протонування та структурному представленні. З цієї причини GHK-Cu найкраще розглядати як позначення координаційного комплексу, якщо не визначено точну хімічну форму для конкретного експерименту ^[1,12–14].

Прогрес дослідження

Maquart та ін. досліджували GHK-Cu в імплантованій моделі ранової камери у щурів Sprague-Dawley. У дослідженні використовували кілька експериментально визначених концентрацій і вимірювали суху вагу, загальний вміст білка, колагену, ДНК і глікозаміногліканів у відновлених зразках тканин. В умовах цієї тваринної моделі автори повідомили про збільшення кількох виміряних параметрів сполучної тканини ^[2].

Абдулгані та ін. провели одномісячне порівняльне дослідження за участю двадцяти учасників для вивчення ультраструктурних змін, пов’язаних із чотирма місцевими препаратами, що містять GHK-Cu, мелатонін, вітамін С або ретиноєву кислоту. Десять учасників нанесли склади, що містять GHK-Cu та мелатонін, на протилежні стегна, а решта учасників нанесли склади, що містять вітамін С та ретиноєву кислоту. Біопсії шкіри збирали на початку та після місячного періоду дослідження. Автори повідомили про збільшення синтезу проколагену шкірними папілярними фібробластами у 70% учасників у групі GHK-Cu порівняно з 50% у групі вітаміну С і 40% у групі ретиноєвої кислоти. Оскільки це було невелике порівняльне дослідження, результати слід інтерпретувати в межах розміру вибірки та дизайну ^[3].

Хостинек та ін. оцінювали проникнення GHK-Cu через роговий шар людини (SC), весь епідерміс (SC плюс життєздатний епідерміс) і розщеплену шкіру in vitro. Використовуючи мас-спектрометрію плазми з індуктивним зв’язком, автори повідомили про коефіцієнти проникності шкіри (Kp) протягом 48 годин у діапазоні від 3 × 10⁻⁷ см/год через розділений теплом епідерміс до 5,5 × 10⁻⊃3; см/год через ізольований роговий шар. Мідь, виміряна у фазі рецептора, становила приблизно 0,006% застосованої дози для епідермальної мембрани, 20% для ізольованого рогового шару та 2% для розщепленої шкіри. Дослідження також повідомило про значно більшу затримку міді в ізольованому роговому шарі, ніж у розщепленій шкірі. Автори зазначили, що високий видимий транспорт через ізольований роговий шар слід інтерпретувати у світлі відсутності більш глибоких шарів шкіри в цій моделі ^[4].

Парк та ін. використовували дифузійну комірку Франца з фазою рецептора фізіологічного розчину з фосфатним буфером для порівняння GHK, GHK-Cu та Pal-GHK через синтетичну епідермальну мембрану (Neoderm-E®) протягом 24 годин. Заявлене кумулятивне проникнення становило 4,61% для Pal-GHK, 3,86% для GHK-Cu і 2,53% для GHK. Ці результати описують транспорт через синтетичну мембрану, використану в експерименті, і не повинні інтерпретуватися як прямий показник впливу шкіри людини in vivo ^[5].

Чен та ін. розробив багатофункціональну гідрогелеву систему Gel/ODex/MT/GHK-Cu, використовуючи динамічне перехресне зшивання на основі Шиффа між желатином (Gel) і окисленим декстраном (ODex), разом із гетероперехідними нанолистами MXene@TiO₂ (MT) і GHK-Cu як функціональними компонентами. Автори повідомили про реологічні характеристики, характеристики самовідновлення, адгезії та набухання комбінованого матеріалу. Під впливом ближнього інфрачервоного випромінювання 808 нм система, що містить МТ, досягла температури вище 45°C протягом 15 хвилин, і дослідження показало, що бактеріальна абляція Staphylococcus aureus і Escherichia coli перевищує 99% у перевірених фототермічних умовах. Експерименти на основі клітин включали кінцеві точки, пов’язані з окислювально-відновним процесом і міграцією ендотеліальних клітин, тоді як модель дефекту шкіри повної товщини миші використовувалася для оцінки закриття рани, епітелізації, відкладення колагену та кінцевих точок, пов’язаних з волосяними фолікулами. Оскільки GHK-Cu був одним із компонентів багатокомпонентного гідрогелю, отримані результати описують повну експериментальну систему і не повинні приписуватися лише GHK-Cu ^[6].

Рис. 1. (а) Схематичне зображення приготування ODex і гідрогелю Gel/ODex/MT/GHK-Cu. (b) Експериментальні функції, оцінені для комбінованої гідрогелевої системи в цитованому дослідженні ^[6].

Jeon та ін. розробили комплекс екстракту Torilis japonica (TJE) і GHK-Cu та оцінили його на моделі кератиноцитів HaCaT, стимульованих TNF-α/IFN-γ. Дослідження вимірювало асоційовані з атопічним дерматитом хемокіни TARC/CCL17 і CTACK/CCL27, відповіді, пов’язані з IgE, транскрипцію цитокінів Th2 IL-4, IL-5, IL-10 та IL-13, а також міграцію кератиноцитів. Автори повідомили про зміни в цих кінцевих точках, причому стан 6:4 TJE:GHK-Cu спричинив найбільший ефект серед протестованих складів у їхній системі in vitro. Ці результати є специфічними для клітинної моделі та комбінації, оціненої в дослідженні ^[7].

Рис. 2. Кінцеві точки експресії гена цитокінів Th2, зареєстровані для TJE та комплексу TJE–GHK-Cu в клітинах HaCaT, стимульованих TNF-α/IFN-γ. Відносну експресію мРНК IL-4, IL-5, IL-10 та IL-13 кількісно визначали за допомогою RT-qPCR і нормалізували до β-актину. Дані та статистичні анотації відтворено з цитованого дослідження in vitro ^[7].

Такер та ін. оцінили GHK-Cu на моделі трансгенної миші 5xFAD, яка використовується для вивчення пов’язаної з амілоїдом нейродегенерації. Протягом експериментального періоду дослідники оцінювали поведінкові характеристики, навантаження амілоїдних бляшок і кінцеві точки запалення в мозку. Автори повідомили про відмінності між групами GHK-Cu і фізіологічним розчином у вибраних когнітивних, амілоїдних і запальних показниках. Ці спостереження були згенеровані на доклінічній моделі миші і не встановлюють порівнянних ефектів у людей ^[8].

В окремому дослідженні на літніх мишах C57BL/6 Tucker et al. досліджували завдання просторової пам’яті та навчання та навігації разом із маркерами, пов’язаними з нейрозапаленням та пошкодженням аксонів. Порівняно з контролем фізіологічного розчину автори повідомили про вищу продуктивність у вибраних поведінкових завданнях і нижчу експресію вибраних маркерів у групі GHK-Cu. Ця робота залишається доклінічною і має бути інтерпретована в умовах тваринної моделі ^[9].

Рис. 3. Імуногістохімічні кінцеві точки у фронтальній корі головного мозку з цитованого дослідження на літніх мишах, включаючи інтенсивність фарбування MCP-1, IBA-1 та NFL-1. Статистичні анотації та когортна інформація відтворені з оригінального доклінічного малюнка ^[9].

Парк та ін. оцінювали GHK-Cu в стимульованих ліпополісахаридом (LPS) макрофагах RAW 264.7 in vitro та на моделі миші, індукованій LPS. В експериментах на клітинах автори повідомили про зміни в передачі сигналів NF-κB p65 і p38 MAPK, активних формах кисню (ROS), активності супероксиддисмутази (SOD), TNF-α та IL-6. У мишачій моделі кінцеві точки гістологічного ураження легенів і запальної клітинної інфільтрації відрізнялися в експериментальних групах. Ці спостереження були згенеровані за певних доклінічних умов ^[10].

Рис. 4. Схема експерименту, репрезентативні зрізи легенів і оцінка пошкодження легенів у цитованому дослідженні на мишах, індукованому LPS. Призначення груп, дози, шкали та статистичні анотації відтворюються з оригінального доклінічного малюнка ^[10].

Обмеження дослідження

Не слід вважати, що GHK-Cu представляє один хімічно інваріантний вид за всіх експериментальних умов. У водних системах координація міді може змінюватися залежно від таких факторів, як pH, співвідношення метал-ліганд, протиіони, склад буфера та інші змінні рецептури. PubChem також містить кілька депонованих записів, пов’язаних із представленнями GHK-Cu або трипептиду міді. Недавній огляд підкреслює, що стан координації, видоутворення, стабільність і токсичність можуть сильно залежати від умов складу ^[1,12–14].

Опубліковані дослідження GHK/GHK-Cu також мають важливі обмеження доказів. Дослідження проникнення через шкіру in vitro безпосередньо не встановлюють вплив на живу тканину людини, а доступні дослідження на людях відносно невеликі та неоднорідні. Великі, добре контрольовані набори клінічних даних залишаються обмеженими, у той час як багато опублікованих знахідок походять з моделей клітин, ex vivo, синтетичних мембран або тварин. З цієї причини результати цих систем слід інтерпретувати в рамках дизайну та кінцевих точок оригінального дослідження, а не узагальнювати результати для людини ^[11].

^{COCER Peptides представляє GHK-Cu лише для використання в лабораторних дослідженнях. Він не призначений для використання людиною чи ветеринарією. Дослідження, яке обговорювалося вище, узагальнює результати, наведені в цитованій літературі, і не є заявою про клінічну ефективність чи інструкцією із застосування.}

▎ Релевантні цитати

Список літератури

[1] Матеєску Д., Гаврілеску Д., Мінчіоага Р. та ін. GHK-Cu як біологічно активний металопептид і вантаж доставки ліків: координаційна хімія, наука про формулювання, терапевтичні докази та дорожня карта трансляції [J]. Фармацевтика, 2026, 18 (9): 1077.

DOI:10.3390/pharmaceutics18091077.

[2] Maquart F, Bellon G, Chaqour B та ін. In vivo стимуляція накопичення сполучної тканини комплексом трипептид-мідь гліцил-L-гістидил-L-лізин-Cu2+ в експериментальних ранах щурів [J]. Журнал клінічних досліджень, 1993, 92 (5): 2368-2376.

DOI : 10.1172/JCI116842

[3] Abdulghani AA, Sherr A, Shirin S та ін. Вплив місцевих кремів, що містять вітамін С, пептидний крем, що зв’язує мідь, і мелатонін порівняно з третиноїном на ультраструктуру нормальної шкіри [J]. Управління захворюваннями та клінічні результати, 1998, 1 (4): 136-141.

DOI:10.1016/s1088-3371(98)00011-4

[4] Hostynek JJ, Dreher F, Maibach H I. Проникнення трипептиду міді в шкіру людини in vitro як функція шару шкіри [J]. Дослідження запалення, 2011, 60 (1): 79-86.

DOI:10.1007/s00011-010-0238-9

[5] Парк С.І., Ан Г.М., Кім М.Г. та ін. Посилення проникнення шкіри пептидних GHK проти зморшок за допомогою пептидів, що проникають у клітини [J]. Дослідження корейської хімічної інженерії, 2020, 58 (1): 29-35.

DOI: 10.9713/kcer.2020.58.1.29

[6] Chen S, Lei M, Liu P та ін. Окислений желатином декстрановий базовий гідрогель Шиффа з MXene@TiO ₂ і GHK-Cu: багатофункціональна пов’язка для фототермічного, антибактеріального та проангіогенного відновлення ран [J]. Колоїди та поверхні A: Фізико-хімічні та інженерні аспекти, 2026,751:141621.

DOI: https://doi.org/10.1016/j.colsurfa.2026.141621.

[7] Jeon S, Maeng J, Lee J та ін. Комплекс екстракту Torilis japonica–GHK-Cu послаблює цитокіни Th2 і сприяє відновленню кератиноцитів: потенційна антиоксидантна стратегія при атопічному дерматиті [J]. Антиоксиданти, 2026,15(7):818.

DOI: 10.3390/antiox15070818.

[8] Tucker M, Liao GY, Keely A та ін. Поведінкові та нейропатологічні ознаки хвороби Альцгеймера послаблюються у мишей 5xFAD, які отримували інтраназальний пептид GHK [J]. Патобіологія та терапія старіння, 2024, 6(3):102-108.

DOI:10.31491/APT.2024.09.148.

[9] Tucker M, Keely A, Park JY та ін. Інтраназальний пептид GHK підвищує стійкість до зниження когнітивних функцій у старіючих мишей [J]. bioRxiv, 2023.

DOI:10.1101/2023.11.16.567423.

[10] Парк Дж., Лі Х., Кім С. та ін. Трипептидний комплекс GHK-Cu полегшує спричинене ліпополісахаридом гостре ураження легень у мишей [J]. Oncotarget, 2016, 7 (36): 58405-58417.

DOI:10.18632/oncotarget.11168.

[11] Mortazavi SM, Mohammadi Vadoud SA, Moghimi H R. Місцеве застосування GHK як пептид проти зморшок: переваги, проблеми та перспективи [J]. BioImpacts, 2024, 15:30071.

DOI:10.34172/bi.30071.

[12] PubChem. Резюме сполуки для CID 73587, гліцил-L-гістидил-L-лізин. Національний центр біотехнологічної інформації.

[13] PubChem. Резюме сполуки для CID 133697840, GHK-Cu. Національний центр біотехнологічної інформації.

[14] PubChem. Резюме сполуки для CID 139035031, трипептид міді. Національний центр біотехнологічної інформації.

УСІ ПРОДУКТИ, СТАТТІ, ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ, ОПИС ПРОДУКЦІЇ ТА ІНША ІНФОРМАЦІЯ, РОЗМІЩЕНА НА ЦЬОМУ ВЕБ-САЙТІ, ПРИЗНАЧЕНА ВИКЛЮЧНО ДЛЯ ЗАКОННИХ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА НАВЧАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ. 

Продукти, пропоновані компанією Cocer Peptides, призначені виключно для in vitro та лабораторних досліджень і НЕ призначені для використання людьми чи ветеринарами, споживання людиною, клінічного використання, діагностичного використання, терапевтичного використання, приготування сумішей, самостійного введення, ін’єкцій або будь-якої іншої форми введення людям або тваринам. Ці продукти не призначені для діагностики, лікування, лікування, пом’якшення або запобігання будь-якій хворобі або медичному стану, а також вони не призначені для впливу на структуру або функції організму людини чи тварини. Якщо прямо не зазначено інше, продукти, пропоновані на цьому веб-сайті, не були оцінені та не схвалені Управлінням з контролю за продуктами та ліками США (FDA) для використання людьми чи ветеринарами. Будь-які посилання на опубліковані дослідження, біохімічні шляхи, молекулярні механізми або експериментальні висновки надаються виключно для наукового обговорення та дослідницьких цілей і не є медичними порадами, терапевтичними заявами, рекомендаціями щодо дозування чи інструкціями із застосування. Покупці несуть одноосібну відповідальність за те, щоб всі продукти придбавали, обробляли, зберігали, використовували та утилізували відповідно до чинних законів, нормативних актів, інституційних вимог і стандартів лабораторної безпеки.