|
1 комплект (10 флаконів)
| кількість: | |
|---|---|
▎ GHRP-2 Структура
Джерело: PubChem |
Послідовність: AXAWFK Молекулярна формула: C 45H 55N 9O6 Молекулярна маса: 817,98 г/моль Номер CAS: 158861-67-7 PubChem CID: 6918245 Синоніми: Pralmorelin；pralmorelina；KP-102；pralmoreline |
▎ GHRP-2 Дослідження
Яка основа дослідження GHRP-2?
Гормон росту відіграє ключову роль у рості, розвитку та метаболічному балансі людини. Вчені давно шукали речовини, здатні ефективно регулювати його секрецію. Пептиди, що вивільняють гормон росту (GHRP), клас синтетичних олігопептидів, які стимулюють вивільнення гормону росту, стали центром досліджень.
GHRP-2 імітує дію греліну шляхом зв’язування з рецептором греліну, активуючи сигнальні шляхи для ефективної стимуляції вивільнення ГР. Він демонструє потенціал у діагностиці та лікуванні дефіциту гормону росту, втручанні в анорексію та захисті від пошкодження органів, стимулюючи глибші дослідження його механізмів і застосування.
Який механізм дії GHRP-2?
Регуляція секреції гормону росту
Дія на гіпоталамо-гіпофізарну вісь:
GHRP-2 стимулює вивільнення гормону росту (GH) за допомогою унікальної подвійної комплементарної дії, спрямованої як на гіпоталамус, так і на гіпофіз (Bowers CY). На рівні гіпофіза GHRP-2 зв’язується з рецептором рилізинг-гормону росту (GHS-R). Після зв’язування з GHS-R GHRP-2 ініціює каскад внутрішньоклітинних сигнальних подій. Наприклад, він активує фосфоліпазу С (PLC), яка каталізує гідроліз фосфатидилінозитол-4,5-бісфосфату (PIP2) на клітинній мембрані в інозитолтрифосфат (IP3) і діацилгліцерин (DAG). IP3 сприяє вивільненню іонів кальцію з ендоплазматичного ретикулуму, тоді як DAG активує протеїнкіназу С (PKC), що зрештою призводить до вивільнення GH (Roh SG). У дослідженні з використанням клітин гіпофіза великої рогатої худоби GHRP-2 у різних концентраціях (10⁻⊃1;⊃3; до 10⁻⁷ М) значно збільшив секрецію ГР (P <0,05), що вказує на прямий стимулюючий ефект GHRP-2 на секрецію ГР клітинами гіпофіза [1].
Синергічна дія з гормоном росту, що вивільняє гормон (GHRH):
GHRP-2 виявляє синергічний ефект із GHRH у стимулюванні вивільнення GH. При спільному введенні в клітини гіпофіза вони діють через різні сигнальні шляхи, які в кінцевому підсумку об’єднуються для сприяння секреції ГР. Дослідження показують, що GHRH в першу чергу активує аденілатциклазу (AC), підвищуючи внутрішньоклітинні рівні цАМФ для подальшої активації протеїнкінази A (PKA), тим самим сприяючи транскрипції гена GH і синтезу/вивільненню GH. І навпаки, GHRP-2 надає свою дію через шлях PLC-IP3/DAG-PKC, описаний вище. Їх синергетична взаємодія значно збільшує вивільнення ГР. В експериментах з клітинами гіпофіза овець як GHRH (10 нМ), так і GHRP-2 (100 нМ) окремо підвищували рівні мРНК GH і вивільнення GH залежно від часу протягом 0,5–2 годин; цей ефект був помітно посилений при поєднанні [2].
Регуляція секреції гормону росту:
GHRP-2 стимулює вивільнення гормону росту (GH) за допомогою унікальної подвійної комплементарної дії, одночасно націлюючись на гіпоталамус і гіпофіз (Bowers CY). На рівні гіпофіза GHRP-2 зв’язується з рецептором рилізинг-гормону росту (GHS-R). Після зв’язування з GHS-R GHRP-2 ініціює каскад внутрішньоклітинних сигнальних подій. Наприклад, він активує фосфоліпазу С (PLC), яка каталізує гідроліз фосфатидилінозитол 4,5-бісфосфату (PIP2) на клітинній мембрані в інозитолтрифосфат (IP3) і діацилгліцерин (DAG). IP3 сприяє вивільненню іонів кальцію з ендоплазматичного ретикулуму, тоді як DAG активує протеїнкіназу С (PKC), що зрештою призводить до вивільнення GH (Roh SG). У дослідженні з використанням клітин гіпофіза великої рогатої худоби GHRP-2 у різних концентраціях (10⁻⊃1;⊃3; до 10⁻⁷ М) значно збільшив секрецію ГР (P <0,05), що вказує на прямий стимулюючий ефект GHRP-2 на секрецію ГР клітинами гіпофіза [1].
Терапевтичний вплив на анорексію:
Для пацієнтів з анорексією інтраназальне введення GHRP-2 посилює відчуття голоду та споживання їжі, зменшує раннє насичення та покращує симптоми гіпоглікемії. Через 14 місяців прийому GHRP-2 пацієнти поступово набрали 6,7 кг маси тіла. Механізм може включати GHRP-2, який діє як агоніст рецептора греліну, щоб імітувати ефекти греліну, тим самим модулюючи центр апетиту та покращуючи харчову поведінку пацієнтів і стан харчування [3].
Рисунок 1 (A) Зміни маси тіла, м’язової маси та маси жиру після лікування пептидом-2, що вивільняє гормон росту (GHRP-2). Жирову та м'язову масу оцінювали методом біоімпедансу. Усі параметри поступово збільшувалися, причому вага тіла та добове споживання енергії збільшувалися на -1,5 до 2,4 кг і від 12% до 36% відповідно після інфузії греліну. (B) Зміни рівнів гормону росту (GH) та інсуліноподібного фактора росту 1 (IGF-1) після лікування GHRP-2. Рівень росту знизився, тоді як IGF-1 підвищився через 12 місяців. (C) Зміни в стані харчування. Ретинолзв’язуючий білок (RBP) і загальний білок (TP) швидко зростали, а альбумін (Alb) збільшувався через 4 місяці. Ці параметри ще більше підвищилися через 12 місяців. (D) Зміни рівнів ацилгреліну (AG) і дезацилгреліну (DAG) після введення GHRP-2. DAG і AG натще збільшилися, а співвідношення DAG/AG знизилося через 10 місяців. BW; маса тіла.
Джерело: PubMed [3]
Які медичні застосування GHRP-2?
Діагностика дефіциту секреції гормону росту: GHRP-2 клінічно використовується як діагностичний засіб для дефіциту гормону росту. Для визначення дефіциту гормону росту у дорослих міжнародним діагностичним тестом першої лінії є тест на толерантність до інсуліну (ITT). Однак через його здатність викликати серйозні побічні ефекти, він протипоказаний деяким пацієнтам. Дослідження запропонували використовувати GHRP-2 для діагностики дефіциту гормону росту у дорослих (GHD). У дослідженні взяли участь 77 здорових суб’єктів і 58 пацієнтів з піковим рівнем GH < 3 мкг/л, визначеним ITT. Усі суб’єкти отримали внутрішньовенну ін’єкцію 100 мкг GHRP-2 з подальшим забором крові протягом наступних 2 годин. Рівні GH вимірювали за допомогою імунорадіометричного аналізу. Результати показали, що всі суб’єкти продемонстрували максимальний рівень GH у сироватці протягом 60 хвилин після введення GHRP-2. Чутливість GH до GHRP-2 не залежала від статі. Хоча відповіді були дещо нижчими у пацієнтів похилого віку та людей із ожирінням, це не скомпрометувало діагноз GHD. Повторне тестування продемонструвало хорошу відтворюваність цього методу. При використанні GHRP-2 для діагностики GHD граничне значення 15 мкг/л відповідає діагностичному значенню 3 мкг/л в ITT, що вказує на те, що встановлення відповідної граничної концентрації GH у сироватці надійно діагностує важкий дефіцит гормону росту [4].
Лікування анорексії: для пацієнтів із тривалою історією анорексії GHRP-2 може бути багатообіцяючим терапевтичним засобом. В одному дослідженні GHRP-2 вводили інтраназально перед кожним прийомом їжі протягом одного року пацієнту з 20-річною історією анорексії. До лікування, хоча страх пацієнта перед їжею та бажання бути худими зменшилися через попередні терапії, шлунково-кишкова дисфункція перешкоджала збільшенню споживання їжі та збільшенню ваги. Симптоми включали блювання після їжі, запор, підкишкову непрохідність та гіпоглікемію. Після введення GHRP-2 пацієнт відчув посилення почуття голоду та споживання їжі, зниження раннього насичення, покращення симптомів гіпоглікемії, а вага тіла поступово збільшився на 6,7 кг (з 21,1 кг до 27,8 кг) протягом 14 місяців після початку лікування. Зменшувалися втомлюваність і м’язова сила, підвищувалася фізична і розумова активність, при тривалому інтраназальному застосуванні не спостерігалося істотних побічних ефектів. Це свідчить про те, що GHRP-2 може бути ефективним терапевтичним засобом для пацієнтів із важкою хронічною анорексією [3].
Полегшення дисфункції, спричиненої опіками: після серйозних опіків підвищене виробництво катаболічних гормонів і запальних цитокінів разом із зниженням рівня анаболічних гормонів призводить до метаболічної гіперактивності, зменшення сухої маси тіла та втрати м’язів. Незважаючи на те, що були запропоновані або застосовані різні методи лікування, такі як фізичні вправи та використання анаболічних гормонів (інсулін, гормон росту, IGF-I або стероїди), їхні ефекти залишаються неоптимальними. Експериментальні результати показують, що нещодавно виділений пептид грелін проти кахексії знижується у щурів після опіків. Екзогенний грелін може відновити втрату ваги шляхом збільшення споживання їжі та збільшення м’язової маси у мишей. Він також значно зменшує деградацію білка скелетних м’язів у опікових щурів шляхом нормалізації експресії м’язової мРНК убіквітинлігази E3, MuRF1 і MAFbx. Короткий період напіврозпаду греліну обмежує його клінічне застосування. Навпаки, синтетичний гексапептидний пептид 2, що вивільняє гормон росту (GHRP-2), є стабільним і потужним агоністом рецептора GHRP, який збільшує масу тіла у гризунів, виявляє протизапальну дію у щурів з артритом і покращує катаболічний метаболізм у важкохворих пацієнтів. GHRP-2 позитивно впливає на масу тіла, споживання їжі та розпад білка скелетних м’язів у обпалених гризунів, пом’якшуючи дисфункцію, спричинену опіками [5].
Висновок
GHRP-2 активує секрецію гормону росту шляхом стимуляції відповідних сигнальних шляхів завдяки дії на GHS-R в межах гіпоталамо-гіпофізарної осі. З медичної точки зору він може діагностувати дефіцит гормону росту та лікувати такі стани, як анорексія, гостре септичне ураження нирок та післяопікову дисфункцію, а також демонструє знеболюючу та антиоксидантну дію.
Про автора
Всі вищезазначені матеріали досліджено, відредаговано та зібрано компанією Cocer Peptides.
Науковий журнал Автор
Харута I — клініцист-науковець, який співпрацює з відділом психосоматичної внутрішньої медицини Вищої школи медичних і стоматологічних наук університету Кагосіма в Японії. Її трансляційне дослідження зосереджено на ендокринних і метаболічних втручаннях у важкій формі нервової анорексії. Харута I вказана в посиланні цитати [3].
